З якою метою та як проводять чіпування котів?

Чипування кішок є сучасною методикою електронної ідентифікації домашніх вихованців. Імплантацію чіпа під шкіру чотирилапого улюбленця проводять у ветеринарних клініках. Він містить унікальний ідентифікаційний номер, що складається з 15 цифр. Перші три цифри коду є штрих-кодом країни, в якій кішку чіпують, потім слід розділяюча цифра і тризначний код виробника самого чіпа. Останні 8 цифр є унікальним номером, який надають тварині.

Ця процедура є обов`язковою для виїзду за кордон до будь-якої країни Євросоюзу, оскільки кішку не допустять до перельоту. Перед тим як імплантувати чіп свого домашнього улюбленця, варто ознайомитися з перевагами та недоліками цієї процедури.

Переваги та недоліки чіпування

У процедури імплантації мікрочіпа під шкіру домашнього улюбленця є позитивні і негативні сторони. До явних переваг чіпування можна віднести такі фактори:

1. Велика ймовірність повернення кішки при її зникненні. У ветеринарних лікарнях та деяких притулках є спеціалізовані пристрої для зчитування інформації з мікрочіпу.
2. Полегшення роботи ветеринарного лікаря з обліку кішки.
3. Зручна експлуатація та тривалий термін служби.
4. Виготовлення мікрочіпа із нешкідливих матеріалів. Чіпи покривають спеціальним матеріалом, який абсолютно безпечний для тварини.

Недоліком чіпування є те, що спеціальні пристрої для зчитування унікального коду в клініках, що знаходяться в невеликих містах Росії, трапляються рідко. Імплантувати мікрочіпи всім домашнім кішкам необов`язково, оскільки потрібна наявність чіпа тільки при в`їзді на територію США та європейських країн.

У дешевих ветеринарних лікарнях можуть вживити кішці неякісний так званий «сірий» мікрочіп. Головними відмінностями сірого чіпа від ліцензійного є те, що тварину не реєструють в єдиній базі даних, а при його зчитуванні відбуваються збої. Саме тому слід проводити процедуру лише у перевірених клініках, які мають відповідні сертифікати.